Благодійність Імператриць з v Століття за Даними з Болгарії

The sources speak eloquently about the extreme charity of the empresses from 5 th century. They built temples, orphanages and supported their work. Their mission was spread all over the empire, which is proved by the discovered coins of theirs. The golden coins which they donated not only supported the church financially, but also helped their activity in disseminating and establishing the Christian religion. The signs of Christ complement and in separate cases prevail over their pragmatic properties. The difference about the view about the role of the monetary units of the empresses is that their “spiritual value” in 5 th century was also an important means for the state politics not only a medium of exchange. The support of the religion life at places had not only financial dimensions, which for that age was of extreme importance. That process underwent in an atmosphere of impoverishing of the town population, as the church advanced economically with the help of the state. That explains the fact why in the church buildings and around them such a great amount of coins from 6 th century has been found, but near the public ones they decreased at the end of 4 th century. The discovery location of the coins of the empresses clearly shows the area and the sites, connected with charity and religious activities of the Augusts. At the dissemination and establishing the Christianity the state used all possible means. It was imperative because of the heterogeneous ethnic structure of the population of Trace and Dacia during 4 th -6 th centuries, which created conditions for arising of various diversions from the Christian religion – the heresies. The inspection of the location of findings golden coins of empresses shows that they were discovered in/or at a short distance from the region of the Late Antiquity settlements and fortresses: Abrittus (now Razgrad), Beroe – Augusta Traiana (now Stara Zagora) Nicopolis ad Istrum – the old settlement near the village of Dichin, Kyustendil, Nicopolis ad Nestum (now Gotse Delchev), Strogovia (Kailuka – Pleven), Ryahovets, Sadovets, Tuida (now Sliven), Philipopolis (now Plovdiv), the fortress of Shumen. The listed places coincide with the territories with bishop centers, significant population and outstanding Christian temples from 4 th and 5 th centuries. It gives a good reason to search the connection between the gold in question, the cult artifacts and their religious meaning. During the Late Antiquity the role of the bishop institution increased rapidly, not only in the church life, but also in the civil ruling system. The area bishops began to take active part in the control of the towns, occupying a great deal of the town curia functions. That happened with the blessing of the emperor’s power, which gave such authority to the bishops, so that they were able to control and inspect various decisions of the non-clerical authorities. The topography of the monetary unit subject of the article is a good token in their interpretation as a means of propaganda of the still new Christian religion where the preliminary and dictatorial reasons of the emperor institution could be seen. The coins are subject of this study; they concentrate the ideological power in the image of еmpresses. Coupled with the Christian symbols they outline a spiritual vector in their dissemination. Thus the commercial role of money was combined with their spiritual mission to help the church establish the faith in Christ.

Джерела красномовно свідчать про надзвичайну благодійність імператриць, починаючи з V століття. Вони будували храми, сиротинці та підтримували їхню діяльність. Їх місія була поширена по всій імперії, про що свідчать знайдені монети. Золоті монети, які вони жертвували, не тільки підтримували церкву фінансово, але й допомагали їхній діяльності у поширенні та утвердженні християнської релігії. Знаки Христа доповнюють, а в окремих випадках переважають прагматичні властивості монет. Відмінність у погляді на роль грошових одиниць імператриць полягає в тому, що "духовна цінність" даних монет у V ст. була також важливим засобом державної політики, а не лише засобом обміну. Підтримка релігійного життя на місцях мала не лише фінансовий вимір, який для тієї епохи був надзвичайно важливим. Цей процес відбувався в атмосфері зубожіння міського населення, оскільки церква економічно розвивалася за допомогою держави. Саме цим пояснюється той факт, що в церковних будівлях і навколо них знайдено таку велику кількість монет із VІ століття, тоді як біля громадських забудов їх кількість зменшилася наприкінці ІV століття. Розташування знахідок монет імператриць чітко показує територію та об'єкти, пов'язані з благодійною та релігійною діяльністю Августів. При поширенні та утвердженні християнства держава використовувала всі можливі засоби. Це було необхідно через неоднорідний етнічний склад населення Трапезунда і Дакії протягом ІV–VІ століть, що створювало умови для виникнення різних відступів від християнської релігії – єресей. Огляд місця знахідок золотих монет імператриць показує, що вони були виявлені в регіоні пізньоантичних поселень і фортець та/або на невеликій відстані від них: Абріттус (нині Разград), Берое – Августа Траяна (нині Стара Загора), Нікополіс ад Іструм – городище біля села Дичин, Кюстенділ, Нікополіс ад Нестум (нині Гоце Делчев), Строговія (Кайлука – Плевен), Ряховець, Садовець, Туїда (нині Слівен), Філіпополіс (нині Пловдив), фортеця Шумен. Перелічені місця збігаються з територіями з єпископськими центрами, значним населенням і видатними християнськими храмами ІV–V століть. Це дає вагомі підстави для пошуку зв'язку між золотом, про яке йдеться, культовими артефактами та їхнім релігійним значенням. У період пізньої античності стрімко зростає роль інституту єпископату не лише в церковному житті, але й у системі цивільного управління. Місцеві єпископи почали брати активну участь в управлінні містами, перебираючи на себе значну частину функцій міської курії. Це відбувалося з благословення імператорської влади, яка наділила єпископів такими повноваженнями, щоб вони могли контролювати і перевіряти різні рішення нецерковної влади. Топографія грошової одиниці, про яку йдеться у статті, є добрим знаком у її інтерпретації як засобу пропаганди ще нової на ту пору християнської релігії, де можна побачити попередні та диктаторські причини імператорської інституції. Монети, що їх обрано предметом цього дослідження, концентрують ідеологічну силу в образах імператриць. У поєднанні з християнською символікою вони окреслюють духовний вектор їх поширення. Таким чином, комерційна роль грошей поєднувалася з їхньою духовною місією – допомагати церкві утверджувати віру у Христа.